Електричні
розетки, не зважаєш на них доти, допокине постане питання вибору. Які ж
вони? Розетки Із заземленням і без, з таймером, гвинтовим затиском, для
зовнішної і внутрішньої проводки, розетки із захисними шторками, для
приміщень з підвищеною вологістю, розетка з виштовхувачем вилки й інші
види.
Але для початку розберемося в основних принципах вибору.
По-перше, треба знати, що в наших звичайних розеток
розмір отворів менший, ніж у євророзеток, адже стрижні вітчизняної
вилки мають діаметр 4 мм, а іноземної - 4,8 мм, та й відстань між
стрижнями у наших - дещо більша.
По-друге, вітчизняна розетка розрахована на силу струму
6,3-10 А, а іноземна на 10-16 А. Ці цифри потрібні для того, щоб
вирахувати, яку кількість приладів одночасно можна підключити до цієї
розетки. За розрахунками: до нашої розетки можна підключити прилади
загальною потужністю 1386 Вт (1386 Вт = 6,3 А х 220 В), а до імпортної
- 3520 Вт (3520 Вт = 16 А х 220 В).
Тобто, виявляється, що до іноземної розетки можна підключити більше електроприладів. Але чи справді так?
У кожній квартирі (чи на сходовій клітці) є
розподільний щиток, у якому встановлені запобіжні пробки. На кожній
пробці зазначені значення струму і напруги (6,3 А і 250 В). Тому, як
тільки сумарна потужність одночасно включених приладів буде більшою від
граничної потужності - 1575 Вт (1575 Вт = 6,3 А х 250 В), запобіжний
прилад вимкне електрику. Це робиться для того, щоб не грілася проводка,
щоб не зайнялась ізоляція і не виникла пожежа.
Висновок: при таких пробках однаково, які розетки
ставити - на 6,3 чи 16 А. Хоча можна, звичайно, встановити пробку на 10
А, але тут відразу ж виникає наступне питання: чи витримає проводка?
І життєво важливе - наявність у євророзеток
заземлюючого контакту. Він є у всіх імпортних розетках. На відміну від
нашої електричної мережі, із двох проводів, іноземна має ще й третій
заземлюючий. Для того, щоб максимально забезпечити безпеку своєму
дорогоцінному здоров`ю та життю. Адже в будинку існує купа приладів,
заземлення яких життєво необхідно. Це, по-перше, усі нагрівальні
прилади (у них велика потужність). По-друге, усі прилади, пов`язані з
водою (вода - чудовий провідник струму). І, по-третє, всі складні
електроприлади з мікросхемами, наприклад, комп`ютер (вони страшно
бояться статичної електрики). Саме заземлюючий контакт і відводить
статичну електрику в землю, не дозволяючи їй вдарити нас або вивести з
ладу нашу техніку.
У нас побутові розетки довгий час випускалися тільки
для двох контактів. Масове ж виробництво розеток із заземлюючим
контактом почалося після ввозу в країну величезної кількості імпортної
техніки з вилками, що відрізняються від наших.
Але така розетка зауважте, із заземлюючим контактом,
дозволить включати прилади без перехідника, але заземлення вона не
дасть. Аби мати якісну і безпечну проводку, необхідно прокласти третій
заземлюючий провід.
Чи є яка-небудь гарантія того, що розетка, яку ви
купуєте, не розплавиться і не займеться? І взагалі, на що звернути
увагу при її виборі? При покупці розеток насамперед необхідно звернути
увагу на маркування! На задньому боці розетки повинні бути вказані:
позначки струму і напруги, на які розрахована розетка, товарний знак
виробника або назва фірми. І ще, купуючи електророзетку в магазині, й
особливо, на ринку вимагайте сертифікат відповідності стандартам.
Тільки він може гарантувати нормальну роботу та якість розеток.
Усі електророзетки (і вітчизняні, й імпортні) проходять
випробовування на відповідність держстандартам. Чого тільки з ними не
роблять і на що тільки не перевіряють:
- вилка електроприладу повинна входити і виходити з
розетки з визначеним зусиллям, але досить легко. Саме на це зусилля
розетки і перевіряються. Називається це випробування визначенням
зусилля рознімання вилки з розеткою;
- щоб визначити міцність корпуса розеток, їх перевіряють на стійкість до ударів та стискують з визначеним зусиллям;
- для того щоб перевірити, чи не змінять з часом своїх
властивостей матеріали, з яких зібрана розетка, її поміщають у
спеціальну камеру і витримують при температурі 70-80 0С сім діб.
Корпус розетки не повинен деформуватися з часом від
постійного нагрівання. Для цього проводять випробування високою
температурою (200 0С, 3 години), також їх випробують низькою
температурою (-150 0С, 24 години);
- для визначення стійкості до підвищеної вологості
проводять наступне випробування: розетки поміщають у камеру з гарячою
парою на 24 години, а потім їх випробують на пробій (подачею напруги в
2000 В на корпус);
- матеріал, що оточує всі металеві частини розетки,
може горіти тільки в відкритому вогні чи не повинен горіти взагалі. Для
цього розетку випробовують розпеченим дротом: горить чи не горить.
Тільки після цих випробувань розеткам дозволяють вихід
у світ до споживача - надають сертифікат відповідності. Причому
сертифікат може видаватися на конкретну партію товару, зразки якої
успішно пройшли всі випробування, чи на певний термін.
Розетки без заземлення
Проста розетка має корпус з ізоляційного матеріалу з
двома отворами. Зі зворотного боку до неї приєднуються два контакти
електропроводки. Саме так і виглядає більшість розеток у наших
будинках.
Розетки із заземленням
Розетки із заземленням призначені для триконтактної проводки. Всі іноземні розетки мають третій заземлюючий контакт.
Але історично так склалося, що розетки різних країн
відрізняються одна від одної. Так, у Франції розетка має два отвори і
стрижень. Американська розетка має дірочки з бічними прорізами. А те,
що в нас називається євророзеткою, - це німецький стандарт. Виглядає
вона приблизно так: усередині розетки є досить велике циліндричне
заглиблення, на дні якого розташовані отвори для стрижнів вилки, а з
боків від них - контакти заземлення. Улаштовано всі перераховані вище
вироби таким чином, що при увімкненні вилки в розетку першими
стикаються один з одним саме заземлюючі контакти, а вже потім ті, що
проводять струм.
Вітчизняні виробники випускають розетки із заземленням за німецьким зразком.
Розетки з гвинтовим затиском проводу і без нього
При установці розетки з гвинтовим затиском контакти
електричного проводу містяться між двома пластинками, з`єднаними
гвинтом. Закрутивши його, одержуємо міцне з`єднання розетки з
проводкою.
У розеток без гвинтового затиску провід вставляється в
контактний отвір, що розширюється при натисканні на спеціальну клавішу.
Ви вставляєте в нього провід, відпускаєте клавішу - і отвір
стискується, щільно обхоплюючи провід.
Розетки для відкритої і внутрішньої проводки
Убудовані розетки призначені для прихованої проводки.
Накладні ж найчастіше використовуються при відкритій проводці, тобто
коли проводи прокладені поверх стін.
Розетки із захисними шторками
Отвори цих розеток захищені спеціальними захисними
шторками, що відкриваються тільки при одночасному введенні пари
металевих контактних стрижнів вилки в розетку. Захисні шторки бувають
різні, одні відкриваються нагору, інші круговим рухом вилки, треті -
тільки від визначеного зусилля.
Розетки для приміщень з підвищеною вологістю
Вода й електрика - речі несумісні. Тому в ідеалі краще
не користатися електроприладами в приміщеннях з підвищеною вологістю. У
випадку потреби в розетці в приміщенні з підвищеною вологістю зверніть
увагу на показник захисту електроприладів IP (до яких належить і
розетка) від води і пилу. Ці дані повинні бути зазначені в інструкції
(чи на упаковці).
Показник захисту електроприладів IP складається з двох
цифр. Перша показує захист від проникнення твердих часточок усередину
конструкції розетки.
19:20
Гости
